Для мене чоловіче тіло – невичерпне джерело натхнення. Я бачу в ньому не лише м’язову силу та пропорції, а й красу, яка коливається між силою та вразливістю. Коли я дивлюся через свою Nikon на модель у дощовій установці в студії, моя мета – зафіксувати цей момент, коли тіло розповідає більше, ніж просто про тренування чи молодість – воно стає проєкцією туги, чуттєвості та фантазії.
Вода для мене є союзником. Вона підкреслює кожну лінію, лягає як блискуча плівка на шкіру і перетворює позу на щось живе. Я люблю той момент, коли краплі повільно стікають по грудях або животі моделі, тому що саме тоді виникає напруга, яка є чимось більшим, ніж просто тілесність – це стає майже інтимним.
Разом з іншими фотографами, зокрема Нільсом Брелером та Барбарою Фромманн, і, звичайно, черпаючи з майже невичерпного фонду реквізиту, я реалізую свої ідеї та ставлю в сцену таких моделей, як Jinthe Martens, Shawn Lambrecht, Windy Martanto або Daniel Heinrichs.
Вода та прозорість
Прозорий одяг також сприяє підвищенню захопливості фотосесії під дощем. Коли тканини намокають, вони прилипають до тіла моделі і дозволяють побачити силуети, які інакше залишаються прихованими. Це гра, яка мене завжди знову і знову захоплює: нічого не показувати повністю, але настільки натякати, щоб погляд залишався прикутим.
Моя робота з молодими, добре складеними чоловіками – це діалог. Я спостерігаю, як вони рухаються перед камерою, як вони випромінюють силу і водночас допускають моменти відкритості. Саме в цій суміші – потужній і водночас ніжній, присутній і водночас вразливій – для мене полягає суть чоловічої еротики.
Кожне зображення для мене також є запрошенням: подивитися, придивитися уважніше і сприймати тіло не лише як поверхню, а як щось, що розповідає історії. Вода, прозорість, шкіра – все це для мене засоби, щоб зробити видимим те, що насправді залишається невидимим: поезію в чоловічому тілі.
